Психологічна деонтологія та її основні напрямки  

Психологічна деонтологія та її основні напрямки

НЕ 1.3 Етичні проблеми у психології

1. Психологічна деонтологія та її основні напрями.

2. Рівні розгляду етичних проблем у психології.

3. Головний «етичний парадокс» психології.

4. Психологічна культура психолога-практика.

5. Рівні стосунків при наданні психологічної допомоги.

Етичний кодекс сьогодні є основою, на яку потрібно нарощу­вати відповідні статті та нові положення. Він нерозривно пов'яза­ний з деонтологією — наукою, яка вивчає етичні засади професій­ної діяльності в певній сфері.

Психологічна деонтологія вивчає етичні засади професійної діяльності психологів [6].

Ці питання досить актуальні та проблемні: далеко не всі пси­хологи дотримуються вимог і норм етичного кодексу, дехто з них навіть не знає, що існують такі етичні кодекси. Тому виділення

відомої дисципліни «Етичний кодекс психолога» чи «Психологіч­на деонтологія» актуальне і необхідне.

На жаль, на сьогодні в Україні не відомо жодної кандидатської чи докторської дисертації, присвячених саме аспекту професійної деонтології [6].

Етика професійної діяльності стосується кількох напрямків, що обов'язково необхідно знати практичному психологу.

Застосування певних методик, методів і технологій - велика проблема, яка породжує низку інших:

1) застосування невалідизованих , неадаптованих методів і методик;

2) психологи часто використовують методи та методики, з яки­ми вони погано ознайомлені. Світова практика свідчить, що спочатку людина має навчитися користуватися методикою (діагностичною або тренінговою). Потім дістати дозвіл на її застосування в практичній роботі (сертифікат чи свідоцтво), і тільки після цього впроваджувати чи застосовувати цю методику. В Україні є чимало ЛЮдей, які називають себе психологами, пройшовши один клієнт­ський тренінг і старанно занотувавши його перебіг. Як тренери, во­ни самі проводять тренінги, хоча розуміють, що такого робити не можна, але, на жаль, свідомо порушують етичні засади;

3) інформування клієнта про результати проведеної роботи: а) У багатьох випадках цього взагалі не роблять;



б) клієнту подають інформацію недоступну, він не уявляє, що з нею робити;

н) часто цю інформацію надають не тільки клієнту, а й людям, яких ця проблема не стосується.

Гак відбувається витікання інформації і фактично порушуються права та свобода людини.

Хоча треба пам'ятати, що в законодавстві України існують статті про відшкодування моральних збитків, яких було завдано клієнту. Останній може подати позов до суду через невиконання психологом своїх обов'язків і попросити відшкодувати моральні збитки.

II- взаємодія психолога із замовниками, керівництвом, державними органами влади, правоохоронними органами...

Звичайно, існують ситуації, коли психолог порушує права і свободи клієнта. Але в нашому законодавстві існують статті, які не передбачають презумпції'' психологічної таємниці чи анонімності. І психолог зобов'язаний повідомляти про певні типи злочинів від­повідні правоохоронні органи. Часто психолог не є експертом чи людиною, яка проводить діагностику, а суддею чи особою, яка фак­тично формує адміністративне рішення. Це неприпустимо, це грубе порушення етичних вимог діяльності психолога.

III- проблема професійного спілкування (взаємодії)

Ця проблема часто виникає у співтоваристві психологів. Сьогодні немає корпоративної солідарності, єдності, - це одно­значно погано. Це погіршує імідж психології та психологів, зок­рема. До того ж, дуже часто один професіонал принижує перед клієнтом гідність і професіоналізм іншого фахівця. Проблему професійної деонтології варто розпочинати розв'язувати саме з останньої проблеми.

Кожен спеціаліст-психолог обов'язково має оволодіти всім ар­сеналом знань про етичні умови, етичні засади своєї професійної діяльності.


8006221034470260.html
8006320765714372.html

8006221034470260.html
8006320765714372.html
    PR.RU™